文章基本信息

标题：Балет СРСР на шляху до хореодрами в оптиці художньої критики
本地全文：下载
作者：Alina Pidlypska
期刊名称：Танцювальні студії
印刷版ISSN：2616-7646
电子版ISSN：2617-3786
出版年度：2020
卷号：3
期号：1
页码：24-35
DOI：10.31866/2616-7646.3.1.2020.203920
出版社：KNUKiM Publishing Centre
摘要：проаналізувати критичний дискурс авангардних пошуків балетмейсте- рів академічних театрів 20-х рр. ХХ ст. в СРСР крізь призму формування хореодрами. Ме- тодологія. У статті проаналізовано критичні підходи до оцінки балетмейстерських пошу- ків, проведено їх порівняння; також застосовано хронологічний та типологічний методи. Наукова новизна. Уперше простежено підходи критиків до розгляду експериментувань на академічній балетній сцені 20-х рр. ХХ ст. в СРСР в аспекті формування рис хореодрами; виявлено основні причини та наслідки переходу до хореодрами. Висновки. Поліфонізм критичного дискурсу 20-х рр. ХХ ст. в СРСР проявився в різних підходах до оцінки пошуків форми нової вистави балетмейстерами, які запропонували танцсимфонію («Велич світо- будови», Ф. Лопухов), сучасну революційну тему в агітаційно-плакатній формі («Червоний вихор», Ф. Лопухов; «Смерч», К. Голейзовський), розвиток внутрішньо-танцювального потенціалу балетної вистави («Пульчинела», Ф. Лопухов), створення крупних форм із зба- гаченням хореографічної лексики акробатичними рухами («Крижана діва», Ф. Лопухов), формотворчі пошуки з хореографічної пластики («Йосип Прекрасний», К. Голейзовський), ексцентричну інтерпретацію балетів класичної спадщини («Лускунчик», Ф. Лопухов). Однак жодне з цих художніх рішень не було визнане критиками перспективним, мето- ди створення вистав не підтримані як стратегічні напрями розвитку сучасного балетного мистецтва в СРСР. Серед провідних критиків балету не було єдності в ключовому питанні – ставленні до хореографії як основного виразного засобу балетного театру. І. Соллертин- ський був апологетом боротьби із класичним танцем як пережитком минулого, прагнув драматизації балету; А. Піотровський виступав за синтетичне видовище (поєднання бале- ту, опери, драми); погляди О. Гвоздєва від визначення танцю як джерела новацій дійшли до визнання провідної ролі змістовності, відмови від абстрактності. Потенційно хореодрама, в основу якої покладено літературний твір, відповідала основним вимогам соцреалізму (реалізм, народність, конкретність). В умовах домінування драматичного змісту над фор- мою, розвитку якої сприяє музика, відбувся відхід музики в балеті на другий план.
关键词：балет; критика балету; хореодрама; драмбалет; художня критика; хо- реографія; танець; балетний театр.